Путін зрештою «обдурить Трампа» – Зеленський про контакти між Росією та США
Попри відновлення спілкування між адміністраціями Росії та Сполучених Штатів, у Кремля немає бажання закінчити війну – таку думку президент України Володимир Зеленський висловив у інтерв’ю американському каналу Newsmax.
Відповідаючи на питання про спілкування Москви й Вашингтона, Зеленський назвав його «дуже теплою бесідою».
«Я не вважаю, що можу сказати президенту Трампу, як вести діалог. Він – президент, якого обирали Сполучені Штати Америки, він може робити, що хоче. Але моя позиція завжди була – це двосторонні відносини, але я вважаю, що Путін не хоче закінчити війну. І кінець кінцем він обдурить Трапа. Весь світ це побачить. Він така людина, і він готовий до якихось кроків деескалації, тільки якщо буде під сильним тиском», – заявив він.
Він додав, що не знає зміст переговорів представників Трампа й Путіна, але назвав неправильним обговорення питань, пов’язаних із Україною, без участі України: «говорити про Україну й вирішувати якісь питання без нас – я вважаю, що це несправедливо».
Коментуючи переговори з Росією, президент висловив думку, без участі США зупинити війну буде дуже складно:
«Якщо Америка не буде підключатися до цих перемовин, або ще гірше - обмежувати допомогу Україні, то в України буде достатньо слабка позиція в дипломатії з росіянами».
Він наголосив, що Путін не хоче закінчувати війну, але відчуває потребу «показати Трампу позитив», щоб уникнути запровадження санкцій.
«Путін сьогодні показує всім, що він начебто за конструктивний, політичний, дипломатичний шлях до деескалації. Це неправда. На це можна погодитись тільки із заплющеними очима», – наполягає Зеленський.
Зеленський не знав заздалегідь про плани США скоротити військову допомогу Україні
Президента Володимира Зеленського не повідомляли про плани Сполучених Штатів скоротити військову допомогу Україні на наступний рік – про це він сказав у інтерв’ю американському каналу Newsmax.
Таким чином він прокоментував заяву міністра оборони США Піта Геґсета про це скорочення.
«Я не був заздалегідь поінформований. Я дуже сподіваюся, що ці сигнали – це тільки сигнали. Зрештою, ми з вами розуміємо, хто головний у домі, тому дуже важливо, щоб президент Трамп не підтверджував слова міністра своїми діями», – сказав Зеленський.
Він додав, що планує поговорити про це з Дональдом Трампом під час саміту «Групи семи» в Канаді, який має відбутися 17 червня.
«Ми вирівнюємо позицію»: президент заявив про «стабілізацію ситуації» на Сумському напрямку
На Сумському напрямку Сили оборони стабілізували ситуацію, повідомив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу.
За даними глави держави, на Південно-Слобідському напрямку (Куп’янськ, Харків) втрат позицій за останній тиждень не зафіксовано. Зеленський каже, що «найзапекліші» бої точаться поблизу Андріївки, Кіндратівки, Олексіївки, Костянтинівки та Юнаківки.
«Ми вирівнюємо позицію. Що важливо: там 53 тисячі росіян. Бої там – уздовж кордону. Ви маєте розуміти, що там ворог зупинений. І максимальна глибина, на якій відбуваються бої, від кордону 7 км», – наголосив глава держави.
За його словами, українські війська 14 червня відновили контроль над Андріївкою.
На Луганському напрямку загрозу, за словами президента, «вдалося локалізувати», а на напрямку Костянтинівки ЗСУ просуваються вздовж траси.
«Там просування ворога немає. Але там жорсткі бої. Дніпровська область – теж ідуть бої, просувань на сьогодні немає», – зазначив він.
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія зібрала 50 000 військових поблизу Сумської області.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади. Відтоді Росія розширила зону свого контролю в Сумській області.
Перед цим, 22 травня, російський президент Володимир Путін заявив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною.
«Продовжуємо забирати наших людей із російського полону»: Зеленський повідомив про четвертий обмін за тиждень
У суботу, 14 червня, відбувся новий обмін полоненими, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Продовжуємо забирати наших людей із російського полону. Це вже четвертий обмін за тиждень. Сьогодні серед хлопців, які повернулись в Україну, багато тих, хто був у полоні ще з 2022 року. Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту», – наголосив український лідер.
У координаційному штабі кажуть, що більшість звільнених у суботу, 14 червня, з російського полону військовослужбовців є офіцерами.
«Сьогодні відбувся черговий етап великого обміну полоненими у категорії «поранені та важкохворі» згідно домовленостей у Стамбулі. Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України повернуто з російської неволі захисників, що мають поранення та проблеми зі здоров’ям», – йдеться у повідомленні.
Відомо, що в Україну повернулися військовослужбовці Збройних сил України, зокрема Десантно-штурмових військ, Військово-морських сил, Сил територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби, Національної гвардії України і Державної спеціальної служби транспорту.
«Переважна більшість звільнених сьогодні оборонців перебувала в неволі з 2022 року. Значна частина з них потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Більшість визволених сьогодні захисників – офіцери. Також частина звільнених – молодші 25 років», – зауважили в коордштабі.
Україна й Росія 9 червня почали обмін військовополоненими. Як повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, до України повернулася перша група звільнених військовослужбовців віком до 25 років.
Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив 8 червня, що початок обміну тілами загиблих військових між Україною і Росією запланований на наступний тиждень, і російська сторона знає про цю домовленість.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років.Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
В Україну повернули тіла ще 1200 загиблих – координаційний штаб
В Україну за результатами репатріаційних заходів повернули тіла ще 1200 загиблих громадян, зокрема військовослужбовців, йдеться у повідомленні координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
«Україна отримала ще 1200 тіл, які за твердженням російської сторони належать українським громадянам, зокрема військовослужбовцям», – кажуть у відомстві.
У Координаційному штабі наголосили, що «найближчим часом» слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС будуть здійснені всі необхідні експертизи та проведена ідентифікація репатрійованих тіл.
«Репатріаційні заходи вдалося провести за результатами спільної роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України», – йдеться у повідомленні.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
СБУ повідомила про затримання в Одесі агента ФСБ, який планував підірвати військового
У Службі безпеки України повідомили, що запобігли теракту в Одесі, який готувався за завдання ФСБ Росії, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
«Ворожий агент планував підірвати українського військового», – зазначили у СБУ.
За даними спецслужби, 31-річний житель області мав закласти вибухівку з осколковими елементами у житловому районі, поблизу дитячого майданчика.
У СБУ зазначили, що чоловіка затримали «на гарячому» – одразу після того, як він заклав саморобний вибуховий пристрій на місці майбутнього замаху.
Слідство встановило, що агент був завербований через проросійські телеграм-канали, де йому запропонували «легкі гроші». Спершу він підпалив військовий автомобіль, після чого отримав інструкції для теракту, кажуть у пресслужбі.
«Ціллю атаки був український офіцер. Вибухівку планували активувати дистанційно через мобільний телефон», – уточнили у СБУ.
Раніше Головне управління розвідки Міноборони України попередило 2 червня, що російські спецслужби активізували спроби вербування громадян України з метою залучення їх до протиправної діяльності на території країн Європейського Союзу.
Росія втратила за добу ще 1130 військових, три танки і понад 50 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 002 690 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1130 – за останню добу, такі дані станом на ранок 14 червня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат РФ, за даними командування ЗСУ, є такі:
- танки – 10 937 (+3 одиниці за минулу добу);
- бойові броньовані машини – 22 798 (+7);
- артилерійські системи – 29 157 (+52);
- РСЗВ – 1417 (+1);
- засоби ППО – 1185 (+1);
- літаки – 416;
- гелікоптери – 337;
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 40 586 (+79);
- крилаті ракети – 3337;
- кораблі/катери – 28;
- підводні човни – 1;
- автомобільна техніка та автоцистерни – 51 928 (+107);
- спеціальна техніка – 3914.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження об’єктів ВПК у двох областях Росії
У ніч проти 14 червня уражені об’єкти російського військово-промислового комплексу з виробництва вибухових речовин, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Зокрема, уражено потужності АТ «ННК», у Самарській області РФ. Це провідне підприємство із виробництва компонентів вибухових речовин, об’єкт ВПК Росії. Зафіксовано вибухи та пожежу у районі промислової зони», – зазначили у Генштабі.
Крім того, за даними відомства, було здійснено вогневе ураження комбінату Невинномиськ у Ставропольському краї РФ – «одного із ключових виробників базових компонентів для вибухових речовин, боєприпасів та ракетного палива».
«Підприємство залучене у забезпеченні збройної агресії РФ проти України. Відомо про серію вибухів і роботу протиповітряної оборони противника безпосередньо у районі цілі, зафіксовано займання у промисловій зоні. Результати ураження уточнюються», – повідомили у Генштабі ЗСУ.
Раніше російські медіа повідомили, що у ніч проти суботи, 14 червня, дрони атакували два хімічних підприємства у Ставропольському краї та Самарській області РФ. За даними російських ЗМІ, дрони вдарили по хімічному підприємству «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї.
Пізніше губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив дронову атаку на регіон, заявивши про «падіння уламків у промзоні міста Невинномиськ». Спочатку він повідомив про одного потерпілого, але пізніше уточнив, що постраждалих начебто немає.
У ніч проти 14 червня у Самарській області РФ також було пошкоджено хімзавод, йдеться у повідомленні місцевої влади.
«Сьогодні вночі була здійснена спроба атаки БпЛА одного з промислових підприємств Новокуйбишевська», – написав губернатор регіону В’ячеслав Федорищев.
Як повідомив очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, «Невинномиський Азот» – це критичний елемент військово-промислового комплексу РФ. Він виробляє до мільйона тонн аміаку та понад мільйон тонн аміачної селітри щороку - ключового компонента для вибухівки та артилерійських снарядів.
У Міноборони РФ відзвітували про начебто збиття 30 БПЛА над територією Воронезької області, 10 – над Білгородщиною, 8 дронів – над територією Ставропольського краю, 6 БПЛА – над окупованим Кримом, ще один безпілотник начебто перехопили над територією Самарської області, а 11 – над акваторією Азовського моря.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
«Росіяни вирвали мені серце». Народжені на Донеччині – про окупацію та розбиті надії
Ще у 2012 році Донецьк разом із Києвом, Львовом та Харковом приймав Чемпіонат Європи з футболу, там сяяла нова «Донбас–Арена», світилися вогнями готелі і ресторани, на відреставрованій набережній річки Кальміус було не проштовхнутись, місто жило і розвивалось. Тепер Донецьк, за словами колишніх городян, ніби не просто застиг у часі, а й повернувся у минуле. Там ніби 80-ті роки минулого століття.
Протягом усієї весни 2014 року донеччани виходили на площі своїх міст, щоб підтримати суверенітет України. Контрольовані Москвою проросійські сили протидіяли українському руху, і дедалі жорсткіше.
Останній публічний виступ у Донецьку відбувся 28 квітня – його розігнали арматурою і камінням. Далі було вторгнення гібридних російських сил, війна, окупація.
Із 2022 року частка захоплених земель Донбасу ще зросла – і продовжує зростати. Станом на лютий 2025 року під російською окупацією перебували 60,4% населених пунктів Донецької області, і відтоді агресор продовжив просуватись.
До російської агресії в регіоні жили 4 млн 132 тисячі людей, перед початком повномасштабного вторгнення – 1,9 мільйона. Офіційно лише внутрішніх переселенців із Донеччини зареєстровано 532,1 тисячі (дані на жовтень минулого року).
Більше про це читайте, слухайте і дивіться тут
Росія атакувала Запоріжжя дронами: пошкоджені будинки, автівки, магазин, є постраждалі – Федоров
Вранці 14 червня російські військові атакували дронами Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Спочатку місцевий чиновник повідомив про двох постраждалих.
«Дістали поранень двоє поліцейських. Медики надають їм усю необхідну допомогу. Через російський обстріл зайнялося гуманітарне підприємство. Пошкоджені автівки, магазин та зупинка громадського транспорту. Вибуховою хвилею вибило вікна у багатоповерхівках», – зазначив він.
Також за даними Федорова, під час ранкової атаки сили РФ ударили по автостоянці у Запоріжжі – згоріло понад 10 автівок.
Згодом голова ОВА зазначив, що кількість поранених зросла до трьох – постраждала 62-річна жінка.
«Жителька Запоріжжя самостійно звернулася до медиків. У неї переломи ніг. Стан жінки медики оцінюють як середньої тяжкості», – повідомив Федоров.
За його даними, щонайменше 15 багатоповерхівок, приватних будинків та нежитлових будівель і приміщення пошкоджені внаслідок атаки РФ на Запоріжжя.
У Запоріжжі через атаку РФ знищений склад з гуманітарною допомогою. Кадри з місця показала кореспондентка Радіо Свобода. «Згоріло все. Ми тільки отримали пʼять фур допомоги, це сто тонн», – розповів засновник Олександр Белюга. Збитки оцінюють у три мільйони доларів.
Організація надавала допомогу ВПО, на місцях прильотів, мешканцям прифронтових зон. Вони були партнерами міжнародної організації World Central Kitchen в регіоні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія: влада заявила про атаки дронів на хімічні підприємства у двох областях
У ніч проти суботи, 14 червня, дрони атакували два хімічних підприємства у Ставропольському краї та Самарській області РФ. За даними російських ЗМІ, дрони вдарили по хімічному підприємству «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї.
Пізніше губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив дронову атаку на регіон, заявивши про «падіння уламків у промзоні міста Невинномиськ». Спочатку він повідомив про одного потерпілого, але пізніше уточнив, що постраждалих начебто немає.
Хімічне підприємство «Невинномисський Азот» є найбільшим виробником азотних добрив і аміаку в Росії. Як повідомив очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, «Невинномиський Азот» – це критичний елемент військово-промислового комплексу РФ. Він виробляє до мільйона тонн аміаку та понад мільйон тонн аміачної селітри щороку - ключового компонента для вибухівки та артилерійських снарядів.
«Саме тут синтезуються меламін, оцтова кислота, метанол і калійна селітра - речовини, які мають подвійне призначення, і часто використовуються у виробництві ВОГів, фугасів, реактивних зарядів. З 2024 року на заводі розгорнуто виробництво водорозчинних добрив, які адаптуються до потреб військової хімії», – розповів Коваленко.
У ніч проти 14 червня у Самарській області РФ також було пошкоджено хімзавод, йдеться у повідомленні місцевої влади.
«Сьогодні вночі була здійснена спроба атаки БпЛА одного з промислових підприємств Новокуйбишевська», – написав губернатор регіону В’ячеслав Федорищев.
За словами місцевих жителів, було атаковано ТОВ «Новокуйбишевський завод каталізаторів» – найбільше спеціалізоване підприємство з виробництва каталізаторів для перероблювання та нафтохімії.
У Міноборони РФ відзвітували про начебто збиття 30 БПЛА над територією Воронезької області, 10 – над Білгородщиною, 8 дронів – над територією Ставропольського краю, 6 БПЛА – над окупованим Кримом, ще один безпілотник начебто перехопили над територією Самарської області, а 11 – над акваторією Азовського моря.
Українська влада і військові атаку поки не коментували. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Херсонська ОВА: у лікарні помер 11-річний хлопчик, який зазнав поранення через атаку російського дрона 11 червня
У лікарні помер 11-річний хлопчик, який зазнав поранення через атаку російського дрона 11 червня на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«На жаль, російські військові забрали життя ще однієї дитини на Херсонщині. 11-річний хлопчик, який 11 червня зазнав тяжких поранень внаслідок атаки ворожого безпілотника у Білозерці, помер у лікарні», – написав він у телеграмі.
За даними місцевої влади, 11 червня російські військові атакували з дрона дитину, яка перебувала на подвірʼї – через скидання вибухівки з БпЛА 11-річний хлопчик дістав вибухову та черепно-мозкову травми, контузію, а також уламкові поранення грудної клітини та ноги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Федоров: війська РФ завдали авіаудару по селу на Запоріжжі, загинула людина
Російські війська завдали авіаудару по Гуляйпільській громаді Запорізької області, загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, авіаційним обстрілом зруйновані будинки в селі Рівнопілля. 80-річна жінка загинула на місці.
Росія повертає тіла загиблих українських військових. Чи дійсно це так?
16 травня під час другого етапу переговорів між представниками Росії та України в Стамбулі сторони домовилися про ще один великий обмін як і полоненими, так і загиблими військовими.
Процес обміну розпочався 9 червня. Сторони в три етапи обмінялися військовополоненими, також Росія передала Україні в перший етап 1212 тіл загиблих військових і в другий – 1200. Раніше в Стамбулі йшлося про 6000 тисяч тіл.
Та чи справді в Росії може бути така кількість загиблих українських військових?
Як впевнитись, що там тіла українців та чому Росія тисне під час репатріаційних заходів?
7 червня російська сторона доставила у Білорусь рефрижератори із тілами, начебто загиблих українських військових і заявила, що українська сторона не приймає тіла.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зазначили, що заяви Росії не відповідають дійсності та попереднім домовленостям.
«Щодо репатріації тіл – справді була досягнута домовленість. Дата – не була узгоджена. Натомість замість послідовного виконання домовленого алгоритму, російська сторона вдалася до односторонніх дій, які не були погоджені в рамках спільного процесу», – зазначили в Координаціному штабі.
Далі читайте тут
Міноборони: Естонія передала Україні додаткові артилерійські боєприпаси
Міноборони Естонії повідомило про передачу Україні додаткових артилерійських боєприпасів.
«Естонія передала додаткові артилерійські боєприпаси Україні. Безпека України – це європейська і трансатлантична безпека. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла себе захистити і досягти справедливого, тривалого миру», – пише Міноборони країни у соцмережі Х.
Раніше естонське міністерство повідомило, що Естонія планує надалі підтримувати Україну щонайменше на рівні 0,25% ВВПщорічно, і цього року обсяг допомоги буде додатково збільшено. Окрім цього, Естонія бере участь у підготовці українських військових, очолює IT-коаліцію на підтримку України разом із Люксембургом, а також у межах балтійсько-північної ініціативи допоможе сформувати й підготувати українську бригаду до кінця 2025 року.
Чотири фактори впливу протистояння Ізраїль-Іран на російсько-українську війну
Масштабний напад Ізраїлю на Іран, який стався 13 червня, викликав різну міжнародну реакцію – від закликів до стриманості, щоб уникнути широкої регіональної війни на Близькому сході, і до засудження або підтримки дій Ізраїлю. Але як події на Близькому сході та в Перській Затоці вплинуть на війну Росії й України і шанси на досягнення миру?
Розглянемо принаймні чотири чинника, де вплив може бути відчутним.
«Розпорошення уваги США»
Серед факторів впливу називають «розпилення» уваги США і адміністрації Дональда Трампа на ще одну «гарячу проблему» через ізраїльський удар по Ірану і протистояння цих держав. І що це може, на думку, експертів, відвернути увагу США від війни Росії й України, де метою США є досягнення перемир’я, а потім і сталого миру.
«Ну, безумовно, це відверне частину уваги від захисту України проти російської агресії. Але це не та відволікаюча подія, якої бажає Дональд Трамп. Я гадаю, він розлючений тим, що Нетаньягу проігнорував його прохання відкласти атаку. І ми також можемо побачити, як США втягуються у справжню війну, адже Іран уже пообіцяв завдати удару у відповідь не лише по Ізраїлю, а й по американських базах. А їх у регіоні чимало.
Тож на відміну від України, де США не залучені безпосередньо, у цьому випадку США можуть самі розпочати воєнні дії на Близькому Сході», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода брюссельський аналітик Роланд Фроденштайн з Brussels Freedom Hub.
далі читайте тут
Координаційний штаб: до України з РФ повернули тіла ще 1200 загиблих
До України з Росії репатріювали тіла 1 200 загиблих, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 13 червня.
«За твердженням російської сторони, тіла належать громадянам України, зокрема, військовослужбовцям. Репатріація відбулася згідно домовленостей у Стамбулі», – йдеться в заяві.
Штаб додає, що слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами Міністерства внутрішніх справ проведуть необхідні експертизи та ідентифікацію репатрійованих тіл.
Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2027 року
Члени Європейського Союзу одностайно підтрималі пропозицію продовжити тимчасовий захист для понад 4 мільйонів українських біженців від російської агресії до 4 березня 2027 року – про це Рада ЄС заявила 13 червня.
«Система тимчасового захисту зменшує тиск на національні системи надання притулку, оскільки людям, які підпадають під цей вид захисту, не потрібно подавати заяву про надання притулку індивідуально. Продовження до березня 2027 року є сигналом для переміщених людей із України, що їм не потрібно подавати заяву про надання притулку», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: ЗМІ: спецпосланником ЄС у справах українців стане колишня єврокомісарка
Водночас міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк повідомив, що польське головування ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після «досягнення справедливого миру»:
«Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема, в контексті повернення до України».
Рада Євросоюзу уточнює, що продовження захисту не змінює умов рішення від березня 2022 року щодо категорій осіб, на яких поширюється тимчасовий захист, або прав, якими вони користуються.
«Херсон ніколи не здамо». Новий очільник про оборону міста і захист херсонців від російських атак
Президент України Володимир Зеленський на початку червня призначив нового начальника Херсонської міської військової адміністрації. Посаду обійняв Ярослав Шанько. Про це йдеться в розпорядженні на офіційному сайті глави держави. До цього призначення Шанько був заступником голови Херсонської обласної військової адміністрації.
Водночас Херсон вже тривалий час стикається з безпрецедентними викликами. Місто регулярно обстрілює російська армія. Окупанти при цьому використовують різноманітні типи зброї. Дронові та інші атаки вже стали буденністю для херсонців. Це призводить як до жертв серед місцевого населення, так і до пошкоджень інфраструктури.
Які проблеми потребують якомога швидшого реагування і чи готова до цього нова влада Херсону? Про це і не тільки проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поспілкувався з новим очільником міста Ярославом Шаньком.
далі читайте тут