Доступність посилання

Чотири фактори впливу протистояння Ізраїль-Іран на російсько-українську війну


Тегеран після ударів Ізраїлю по Ірану. 13 червня 2025 року
Тегеран після ударів Ізраїлю по Ірану. 13 червня 2025 року

Масштабний напад Ізраїлю на Іран, який стався 13 червня, викликав різну міжнародну реакцію – від закликів до стриманості, щоб уникнути широкої регіональної війни на Близькому сході, і до засудження або підтримки дій Ізраїлю. Але як події на Близькому сході та в Перській Затоці вплинуть на війну Росії й України і шанси на досягнення миру?

Розглянемо принаймні чотири чинника, де вплив може бути відчутним.

«Розпорошення уваги США»

Серед факторів впливу називають «розпорошення» уваги США і адміністрації Дональда Трампа на ще одну «гарячу проблему» через ізраїльський удар по Ірану і протистояння цих держав. І що це може, на думку, експертів, відвернути увагу США від війни Росії й України, де метою США є досягнення перемир’я, а потім і сталого миру.

Безумовно, це відверне частину уваги від захисту України проти російської агресії
Роланд Фроденштайн

«Ну, безумовно, це відверне частину уваги від захисту України проти російської агресії. Але це не та відволікаюча подія, якої бажає Дональд Трамп. Я гадаю, він розлючений тим, що Нетаньягу проігнорував його прохання відкласти атаку. І ми також можемо побачити, як США втягуються у справжню війну, адже Іран уже пообіцяв завдати удару у відповідь не лише по Ізраїлю, а й по американських базах. А їх у регіоні чимало.

Тож на відміну від України, де США не залучені безпосередньо, у цьому випадку США можуть самі розпочати воєнні дії на Близькому Сході», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода брюссельський аналітик Роланд Фроденштайн з Brussels Freedom Hub.

Головні дійові особи в конфлікті на Близькому Сході: прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та іранський верховний лідер аятолла Хаменеї (обидва на передньому плані), Дональд Трамп та Володимир Путін (на другому плані). Колаж
Головні дійові особи в конфлікті на Близькому Сході: прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та іранський верховний лідер аятолла Хаменеї (обидва на передньому плані), Дональд Трамп та Володимир Путін (на другому плані). Колаж

Представники адміністрації США, включно з самим Трампом, неодноразово натякали, що їхнє терпіння невічне і що треба якнайшвидше досягти миру в Україні. Якраз зараз добігли чергові два тижні, які Трамп давав для досягнення миру в російсько-українській війні.

Відтак, загострення на Близькому сході може ще більше підштовхнути увагу Вашингтону від України до того регіону.

«Неспровокований»

У реакції Росії на удари Ізраїлю по Ірану є один дуже цікавий момент. Акцентуючи увагу на міжнародному праві, яке, як вважає Москва, Ізраїль порушив стосовно Ірану, Росія водночас позбавляє Україну, з якою веде вже понад три роки агресивну війну, тих самих прав.

Рішуче засуджуємо силову акцію Держави Ізраїль на порушення Статуту ООН
МЗС Росії

«Рішуче засуджуємо силову акцію Держави Ізраїль на порушення Статуту Організації Об'єднаних Націй та норм міжнародного права у ніч проти 13 червня. Неспровоковані військові удари по суверенній державі-члену ООН, її громадянах, сплячих мирних містах, об’єктах ядерно-енергетичної інфраструктури категорично неприйнятні...», – йдеться в заяві МЗС Росії.

Як ту не згадати і удар по саркофагу Чорнобиля, і безвідповідальну окупацію Запорізької АЕС (ці факти були засуджені міжнародною спільнотою і МАГАТЕ). А також можна згадати і постійні російські удари з метою вивести з ладу енергетичну систему України.

Та й при ширшому погляді – чому Росія вважає Іран нормальною суверенною державою-членом ООН і не вважає такою Україну?

Чому Москва засуджує удари по «сплячих мирних містах» Ірану і робить те саме щодо України?

Харків під час удару російськими дронами 11 червня 2025 року. Москва засуджує удари по «сплячих мирних містах Ірану», але вже понад три роки робить те саме щодо українського цивільного населення
Харків під час удару російськими дронами 11 червня 2025 року. Москва засуджує удари по «сплячих мирних містах Ірану», але вже понад три роки робить те саме щодо українського цивільного населення

Також у заяві МЗС Росії говориться, що напад Ізраїлю на Іран був «неспровокований».

Тут варто згадати, що і Україна, і її західні партнери весь час говорили і говорять, що напад самої Росії на Україну був «неспровокований» в 2022 році.

«Особливий цинізм тому, що відбувається, надає той факт, що ізраїльські атаки були здійснені в розпал сесії Ради керівників МАГАТЕ і напередодні чергового раунду непрямих контактів між представниками Ірану та США», – читаємо в заяві МЗС Росії.

Але ні американо-російські, ні американо–українські, ні двосторонні російсько–українські переговори в Стамбулі (двічі) не зупиняють Росію від нанесення ударів по мирних українських містах – дронами і ракетами.

«Шахеди»

У заяві зовнішньополітичного відомства України висловлюється тривога таким розвитком подій на Близькому сході і міститься заклик уникнути подальшої дестабілізації регіону, запобігти цивільним жертвам.

Іранський режим підтримує Росію
МЗС України

«Принагідно нагадуємо, що іранський режим підтримує Росію в її незаконній загарбницькій війні проти України та надає Москві зброю для вбивства українців. Іран є джерелом багатьох проблем на Близькому Сході та за його межами», – читаємо в заяві МЗС України.

Іран з перших місяців війни Росії проти України підтримує Москву, надавши їй тисячі й тисячі «Шахедів», а також Росія вже виробляє їх на своїй території, назвавши ці БПЛА «Геранями».

«Чим слабшим буде Іран – тим менше ракет і шахедів на наші голови отримає від Ірану Росія», – написав у фейсбуці коментатор Віктор Уколов.

Український військовий оглядає збитий раніше безпілотник Shahed із термобаричним зарядом що був запущений Росією, 14 листопада 2024 року (ілюстраційне фото)
Український військовий оглядає збитий раніше безпілотник Shahed із термобаричним зарядом що був запущений Росією, 14 листопада 2024 року (ілюстраційне фото)

Але чи зменшиться тепер військова допомога з боку Ірану Росії?

«Це можливо – що Іран просто більше не матиме зброї, яку можна передавати. Але водночас, як ми знаємо, Росія вже виробляє дрони Shahed у себе за ліцензією. Тож я не думаю, що ми побачимо якісь суттєві зміни на полі бою», – каже Фроденштайн з Brussels Freedom Hub.

Будь-що, що зменшує здатність Ірану надсилати зброю до Росії – буде корисним
Ян Лессер

Ян Лессер, глава брюссельського відділення Німецького фонду Маршалла, теж вважає, що напад на Іран змусить Тегеран більше концентруватись на власних потребах і менше допомагати Москві.

«Очевидно, що будь-що, що зменшує здатність Ірану надсилати зброю до Росії – передусім дрони – буде корисним (для України). І це цілком можливо. Крім того, це може сконцентрувати увагу в Тегерані і, можливо, відволікти їх від інших авантюр», – каже аналітик в інтерв’ю Радіо Свобода.

Нафта

Ще один можливий фактор впливу – це ціна на нафту. Зараз якраз розглядається можливість встановлення граничної межі на російську нафту.

Євросоюз хоче встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 45 доларів за барель, знизивши з нинішніх 70 доларів.

Навіть лунали пропозиції від українського керівництва довести ціну на російську нафту до 35-30 доларів за барель, що зруйнувало б російську економіку і бюджет в плані можливості вести подальшу війну проти України. Але через загострення на Близькому сході ціна на нафту може поповзти вгору.

«Якщо криза на Близькому Сході загострюється, це, безумовно, може створити тиск на зростання цін на нафту та енергоносії загалом. І в певному сенсі це може бути вигідно для Росії», – каже в інтерв’ю брюссельський аналітик Ян Лессер.

Після ударів Ізраїлю по Ірану світові ціни на нафту підскочили на 5 доларів до маже 75 доларів за барель.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

  • Зображення 16x9

    Олена Абрамович

    Розповідаю про шлях України до Євросоюзу та НАТО, політику в Брюсселі, життя українців у Бельгії, культуру та кіно.

    Народилася на Волині, журналістиці навчалась у Києво-Могилянській академії. За подіями в Брюсселі активно стежу з 2014 року, відколи почала працювати брюссельським кореспондентом для українського телебачення. Із липня 2023 року – кореспондентка Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») в Брюсселі.

Форум

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG